Офіційний сайт КДНЗ №5 «Теремок» Дніпрорудненської міської ради

Розділи

Календар

« Липень 2022 »
Пн   4 11 18 25
Вт   5 12 19 26
Ср   6 13 20 27
Чт   7 14 21 28
Пт 1 8 15 22 29
Сб 2 9 16 23 30
Нд 3 10 17 24 31

Пошук

Ігрова терапія

Ігри та вправи на зняття емоційної та фізичної напруги дошкільнят

Гра «Клейовий дощик». Діти стають в одну лінію, ставлять руки на пояс один одному і таким «паровозиком» (який склеївся дощовими крапельками) починають рух. На шляху їм зустрічаються різні перешкоди: необхідно переступити через коробки, пройти по імпровізованому мосту, обігнути великі валуни, проповзти в кільце.

Гра «Один, два, три – замри». Грає весела і рухлива музика. Діти стрибають і вільно рухаються в такт музиці. Раптово музика обривається, діти завмирають у тих позах, у яких їх застала музична перерва. Потім через 1-1,5 хвилини музика знову звучить і продовжується гра.

Гра «Кухарята». Усі стають у коло – це каструля. Зараз будемо готувати суп (компот, вінегрет, салат). Кожний придумує чим він буде (м’ясо, картопля, морква, сіль і т.д.) ведучий викрикує по черзі, що він хоче покласти в каструлю. Хто взнав себе, встрибує в коло, стрибнувши, бере за руки попередніх. Гра продовжується, поки всі «компоненти» не будуть у колі. У результаті виходить смачне, красиве блюдо.

Гра «Качка, качка. гусак». Учасники гри стають у коло. Ведучий – в середині кола. Він ходить по колу, указує рукою і промовляє: «Качка, качка, гусак». Гусак зривається з місця, тікаючи в протилежну від ведучого сторону. Завдання обох – швидше зайняти звільнене місце. Уся складність гри у тому, що в місці зустрічі ті, що змагаються, повинні взяти один одного за руки, зробити реверанс, посміхнутися і привітати один одного: «Добрий ранок, добрий день, добрий вечір!», і встигнути зайняти вільне місце.

Гра «Дракон». Звучить весела музика. Діти стають один за одним і міцно тримаються за плечі один одного. Перша дитина – «голова дракона», остання – «хвіст дракона». «Голова дракона» намагається піймати «хвіст», а той вивертається від неї.

Гра «Доторкнися до…». Усі гравці одягнені по-різному. Ведучий викрикує: «Доторкнися до…синього!» Усі повинні миттєво зорієнтува-тися, знайти в учасників у одязі щось синє і доторкнутися до цього кольору. Кольори періодично міняються, хто не встиг – ведучий.

Гра «Дзеркало». Дітям пропонується уявити, що вони ввійшли у магазин дзеркал. Одна половина групи – дзеркала, інша – різні звірята. «Звірята» ходять повз дзеркала, стрибають, кривляються – «дзеркала» повинні точно віддзеркалювати рухи і вирази обличчя «звірят».

Гра «Рибалки і рибка». Чим більше учасників, тим гра цікавіша і корисніша, але не менше шести. Два учасники – рибки. Інші стають парами обличчям один до одного у дві лінії, беруть один одного за руки – це сіть. Рибка хоче вибратися з сіті, вона знає. Що це небезпечно, але поза сіттю – воля. Вона повинна проповзти на животі під зчепленими руками, які при цьому зачіпають її по спині, злегка постукують по ній, лоскочуть. Виповзаючи з сіті, рибка чекає свою подругу, що повзе за нею, вони беруться за руки і стають сіттю.

Гра «Жмурки». Стародавня, перевірена століттями гра. Ведучий зав`язує очі, інші гравці бігають по кімнаті, видаючи веселі звуки: «ку-ку», «ля-ля», «а от і я!». Схопивши того хто попався, ведучий угадує хто це, і тільки після цього знімає пов`язку.

Гра «Потягнулися – зігнулися». Вихідне положення: стоячи, руки і все тіло спрямовані угору, п’ятки від підлоги не відривати. Ведучий: «Тягнемося, тягнемося нагору, вище, вище…А тепер наші долоні як би зламалися, зависли. Тепер руки зламалися в ліктях, у плечах, упали плечі, зависла голова, перегнулося тіло, підігнулися коліна, упали на підлогу…лежимо. Відпочиваємо, добре».

Гра «Ведмежата». Дитина перетворилася в маленьке ведмежа. Воно лежить у барлозі. Подув холодний вітер і пробрався в барліг. Ведмежа змерзло. Воно зжалось в маленький клубочок – гріється. Стало гаряче, ведмежа розгорнулось і заричало. Дорослий розповідає дитині про ведмежа, зображує його рухи. Вправа спрямована на м’язове розслаблення.

Гра «Зоопарк». Діти перетворюються на тварин (на яких самі бажають). Спочатку усі сидять за стільцями ( «у клітках»). Кожна дитина зображує свою тварину, інші угадують, кого вона зображує. Після того, як усіх «розгадали», клітки відкриваються і «звірі» виходять на волю: стрибають, бігають, кричать, ричать.

Гра «Лисичко, де ти?». Діти стають у коло, ведучий всередині. Потім вони відвертаються, закривають очі. У цей час ведучий ходить по колу непомітно для інших домовленим заздалегідь дотиком призначає лисицю, а інші – зайці. За сигналом усі відкривають очі, але ніхто не знає, хто ж лисиця. Ведучий кличе перший раз: «Лисичко, де ти?». Лисиця не повинна видавати себе ні словом, ні рухом, так само і другий раз, а в третій – лисиця відповідає: «Я тут» і кидається ловити зайців. Зайця, який присів навприсядки, ловити не можна. Піймані зайці виходять з гри.

Вправа «Брикання». Дитина лягає на спину на килимі. Ноги вільно розкинуті. Повільно вона починає брикатися, стаючи на підлогу всією ногою. Ноги чергуються і високо піднімаються. Поступово збільшується сила і швидкість брикання. На кожний удар ногою дитина говорить «Ні», збільшуючи інтенсивність удару. Вправа сприяє емоційній розрядці і зняттю м’язової напруги.

Гра «Нудно, нудно». Уздовж однієї стіни кімнати стоять стільці, їхнє число дорівнює кількості дітей. Біля протилежної сторони кімнати також стоять дитячі стільчики, але їхнє число на 1 менше кількості дітей. Діти сідають біля першої сторони кімнати. Ведучий читає віршик:

Нудно, нудно так сидіти.

Один на одного дивитись;

Час нам прогулятися,

Місцями помінятися.

Як тільки віршик закінчується, усі діти біжать до протилежної стінки і намагаються зайняти стільці. Програє той, хто залишається без стільця.

Ігри та вправи на розвиток емоційної сфери

Гра «Знайди м`яч». Обирається один ведучий. Діти сідають в ряд лицем до нього. За спинами передається невеликий м’ячик або інший предмет. По виразу обличчя та пози ведучий повинен вгадати, у кого м’ячик. Передача м’яча припиняється після сигналу.

Гра «Мімічна гімнастика». Дитині пропонується виконати ряд вправ для мімічних м`язів обличчя. Наморщити чоло, підняти брови (подив). Розслабитися. Залишити чоло гладким протягом однієї хвилини. Зсунути брови, нахмуритися (серджуся). Розслабити-ся. Повністю розслабити брови, закотити очі (а мені все одно – байдужість). Розширити очі, рот відкритий, руки стиснуті в кулаки, все тіло напружене ( страх, жах). Розслабитися. Розсла-бити повіки, чоло, щоки ( лінь, хочеться дрімати). Розширити ніздрі, зморщити ніс (огида, вдихаю неприємний запах). Роз-слабитися. Стиснути губи, примружити очі ( презирство). Розслабитися. Посміхнутися, підморгнути (весело, ось я який!).

Гра «Чарівний мішечок». Перед грою потрібно обговорити з дитиною який у неї настрій, що вона відчуває, може ображена на когось. Далі дитині пропонують скласти у чарівний мішечок всі негативні емоції: злість, образу, сум. Цей мішечок з усім поганим, що в ньому єсть, викидається. Можна запропонувати дитині самій викинути мішечок. Добре, якщо дорослий теж покладе в цей мішечок свої негативні емоції. Можна використати ще один «чарівний» мішечок, з якого дитина дістане ті позитивні емоції, які вона хоче.

Гра «Малюємо емоції пальцями». Дитині пропонується намалювати свої емоції пальцями. Для цього потрібно використовувати баночки з гуашевою фарбою. Можна намалювати свій настрій за допомогою пальців.

Гра «Різнокольорова вода». Дитині пропонується розфарбувати воду в різні кольори. Запитайте в дитини, як зробити «сердиту воду», «добру», «веселу». Можна розфарбовувати воду в найрізноманітніші настрої. Покажіть дитині, як можна за допомогою однієї і тієї ж фарби отримати різні відтінки і як при цьому зміниться «настрій» води. Наприклад, чорна вода була «сердитою», а сіра стала вже «задумливою».

Гра «Крижинки». Гра являється продовженням попередньої гри. Вона дуже швидкоплинна, але напрочуд гарна. Заморозьте в холодильнику розфарбовану дитиною воду, а потім розбийте різнокольорові крижинки на дрібні шматочки. Спробуйте викласти візерунок з крижаної мозаїки. Згадайте, який настрій був у розфарбованої води. А який став у отриманого візерунка?

Гра «Настрій». Діти сидять в кругу і перекидають друг другу м’яч. Ведучий кидає його одному з дітей і називає будь-який настрій або емоцію. Дитина повертає м’яч і називає протилежний настрій. Наприклад:

Веселий – сумний

Добрий – злий

Теплий – холодний

Ясний – темний

Гра «Музика та емоції». Прослухавши музичний уривок, діти описують настрій музики: весела – сумна, задоволена – сердита, смілива – боязлива, бадьора – втомлена, тепла – холодна.

Гра «Малюємо настрій музики». Після прослуховування та обговорення характеру і настрою музики можна запропонувати дітям намалювати її.

Вправа «Зображення емоції». Дорослий показує дітям картинки із зображенням емоцій: радість, сум, подив, злість,страх, сором, цікавість. Завдання дітей – визначити, яке почуття виражає картинка. Потім дорослий пропонує зобразити дітям кожну з емоцій.

Вправа «Вгадай емоцію». На столі картинкою вниз викладаються схематичні зображення емоцій. Діти по черзі беруть будь-яку картинку не показуючи її іншим. Завдання дитини – за схемою вгадати емоцію, настрій і зобразити її за допомогою міміки, пантоміміки, голосових інтонацій. Інші діти-глядачі повинні визначити, яку емоцію переживає, зображує дитина.

Вправа «На що схожа емоція». Дітям пропонується повідати іншим про якусь емоцію: її можна намалювати, можна порівнювати з яким-небудь кольором, твариною, станом, можна показати її в рухах – усе залежить від фантазії і бажання дитини.

Вправа «Подивимось один на одного». Діти розбиваються на пари, беруться за руки. Ведучий пропонує: «Дивлячись тільки в очі і тримаючись за руки, спробуй мовчки передати різні емоції: «Я смутний, допоможи мені!», «Мені весело, пограймо!», «Я не хочу з тобою дружити!» Потім діти обговорюють, у якому випадку яка емоція передавалася і сприймалася.

Вправа «Тигр на полюванні». Дорослий – тигр. За ним стають тигренята. Тигр навчає дітей полювати. Тигренята повинні наслідувати рухи і не вискакувати попереду тигра, інакше отримають ляпанець. Тигр дуже повільно виставляє вперед одну ногу з п’яти на носок – витягає одну пазуристу лапу, потім виставляє другу ногу, другу лапу, підгинає голову, вигинає спину і повільно й обережно крадеться до здобичі. Зробивши 5-6 стрибків, він групується, притискує до грудей «лапу», голову, присідає, готуючись до вирішального стрибка, і різко стрибає, видаючи голосний клич: «Ха!». Тигренята роблять усе це з ним одночасно.

Вправа «Який (яка) я». Дорослий пропонує дітям висловити свій емоційний стан, своє самопочуття за допомогою епітетів та порівнянь. Наприклад: я веселий та грайливий, як літній дощик; я задоволена, як кішечка на сонечку.

Вправа «Чарівний обруч». Дорослий пропонує дітям стати в коло, у центрі якого лежить обруч. Вихователь пояснює, що цей обруч чарівний і кожен, хто стане в нього перетворюється на веселого цуцика ( злу пантеру, сумного зайчика, здивовану кізочку). Під відповідну музику діти почергово виконують ролі.

Вправа «Будівники». Учасники стають в одні лінію. Ведучий пропонує уявити і показати мімікою та рухами, як передаєш сусіду:

  • · важке цебро з цементом;
  • · легкий пензлик;
  • · цеглу;
  • · величезну важку дошку;
  • · цвях;
  • · молоток.

Вправа «Підбери риси до обличчя». Дітям пропонується визначити емоційний стан намальованих героїв у певних ситуаціях. Діти зображені без рис обличчя.

Вправа «Угадай настрій по голосу». Педагог вимовляє фразу з тембровим відтінком, що відповідає вираженню однієї з емоцій. Дитині пропонують набір піктограм, з яких вона повинна вибрати ту, на якій вираз обличчя відповідає даній емоції.

Вправа «На що схожий настрій». Учасники гри почергово говорять, на яку пору року, природне явище, погоду схожий їхній сьогоднішній настрій. Почати порівняння краще дорослому: «Мій настрій схожий на білу пухнасту хмаринку, а твій?». Вправа проводиться по колу. Дорослий узагальнює – який же сьогодні настрій у всієї групи: смутний, веселий, смішний.

Вправа «Тренуємо емоції». Запропонуйте дітям насупитися, як:

  • осіння хмара, розлютована людина, зла чарівниця,

Посміхнутися, як: кіт на сонечку, саме сонце, Буратіно, хитра лисиця, радісна дитина, начебто вони побачили диво

Позлитися, як: дитина, у якої забрали морозиво, два барани на мосту, людина, яку вдарили

Злякатися, як: дитина, що загубилася в лісі, заєць, що побачив вовка, кошеня, на якого гавкає собака

Виразити втому, як: тато після роботи, людина, що підняла щось важке, мураха, що тягне велику муху

Зобразити: туриста, що зняв важкий рюкзак, дитину, що багато потрудилася, але допомогла мамі, стомленого воїна після перемоги.

Вправа «Через скло». Дітям пропонується сказати що-небудь один одному жестами, уявивши, що вони відділені один від одного склом, крізь яке не проникають звуки. Тему для розмови дитині можна запропонувати, наприклад: «Ти забув надягти шапку, а на вулиці дуже холодно», або «Принеси мені склянку води, я хочу пити», або дитина сама придумає своє повідомлення.

Вправа «Живі картинки». Розглядання ілюстрацій до художній творів супровод-жується аналізом немовних засобів виразності. Після розглядання діти вправляються у наслідуванні зображеним емоційним станом героїв, вираженим зазначеними засобами. На початковому етапі вихователь дає зразок використання цих засобів. Варіанти:

1. «Зроби, як я» («Повтори за мною», «Покажи, як я»), педагог показує різні способи вираження емоцій персонажів за допомогою немовних засобів виразності. Діти повторюють за ним.

2. Від імені будь-якого персонажа діти виконують різні завдання: спіймаємо метелика, підкрадемося до будиночка.

Вправа «Уяви собі». Вихователь запитує дитину: «На чому ти сидиш?». Дитина відповідає. Потім їй пропонується уявити і зобразити, як би вона злякалась, якби сиділа на даху (на верхівці дерева). Дитину запитують: «Що ти побачила?» Потім пропонують уявити собі і показати, як би вона здивувалась, якби побачила веселу лисичку (великого птаха, ведмедя); як би вона злякалась, якби побачила дракона ( чудовисько, Бабу Ягу).

Питання: «Кого зустрів?» Дитина показує, як би вона зраділа, якби приїхала бабуся (брат, друг)

Питання: «Кого проводив?» Дитина зображує смуток від того, що від`їхала мама (загубилось цуценя, кошеня,занедужав друг, зламалася улюблена іграшка)

Питання: «На кого розсердився?» Дитина уявляє і зображує, як би вона розсердилась, якби у неї відняли новий велосипед (цукерку, іграшку).